Як рф дезінформує українців через рекламу у Facebook: від залякування до шахрайства

Джерело:  antikor.com.ua  /  17:32, 7 Травня 2024

Як виявити фейк

Щоденно у Facebook з’являються рекламні повідомлення, які є частиною російської інформаційної кампанії проти України. Шкідливий контент може ховатися за заманливою пропозицією отримати міжнародну допомогу чи вподобати світлину українського військового, зображення якого насправді згенерував штучний інтелект.


Вплив російської дезінформації через рекламу на платформі Meta дослідили Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (ЦСКІБ) і Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), зазначає RFI.

Від залякування до шахрайства: як РФ дезінформує українців через рекламу у  Facebook qezizietidrrant

Фото © Dado Ruvic / Reuters

Результати дослідження презентували на брифінгу 30 квітня. Автори з березня до листопада 2023 року виявили та проаналізували 596 рекламних повідомлень із 396 профілів, таргетованих на українську аудиторію Facebook.


Як зазначає заступник керівника Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Микола Балабан, нині більшість інформаційних операцій, зокрема російських, відбуваються через соцмережі. За його словами, корпорація Meta, до якої належать Facebook та Instagram, серед найбільш безпечних месенджерів. Це зумовлено тим, що компанія вкладає ресурси в боротьбу з фейками на своїх платформах, а також взаємодіє з українським громадянським суспільством і державними органами.


Попри це росіяни намагаються всіляко оминати правила спільноти й інформаційно впливати на українських користувачів. Аналітики регулярно скаржаться на акаунти, які видають себе за українських посадовців. От останнього тижня дослідники виявили шість таких сторінок, три з яких нібито Олени Зеленської, по одній — Олександра Сирського, Збройних сил України та Володимира Зеленського. «Ці акаунти закриваються — росіяни створюють нові, і так постійно. Це свідчить про те, що росіяни все одно хочуть їх використовувати й цю методику не припиняють», — зазначає експерт ЦСКІБ.

Балабан наголошує, що громадяни, які користуються Facebook і дізнаються звідти новини, мають розуміти, що з ними онлайн постійно «російський товариш майор», який здійснює інформаційні операції за допомогою ботів.

Мобілізація, корупція і «поганий Захід»

Дослідження виявило, з якими наративами найактивніше працює Кремль, спонсоруючи рекламу в Facebook. У звіті йдеться про 12 ключових тем російської дезінформації: бідність, виплати, влада, демографія, деморалізація, енергетика, Захід, зброя, корупція, мобілізація, турбота про військових, фронт.
Найпопулярніші теми для антиукраїнської реклами у Facebook


Найпопулярніші теми для антиукраїнської реклами у Facebook © Скриншот / spravdi.gov.ua


Як пояснює аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Сергій Жуков, мета будь-якої психологічної операції, вочевидь зрежисованої російськими спецслужбами, підштовхнути об’єкт до дії або бездіяльності, які йому нашкодять, а замовнику допоможуть.

За його словами, найчастіше Росія, продукуючи антиукраїнські рекламні повідомлення, приділяє увагу ситуації на фронті, дискредитації західних партнерів і міжнародної співпраці, темам мобілізації та корупції. Трохи менше контенту стосується влади, без прив’язки до корупційних скандалів. Решта повідомлень — із наративами про «неправильний рух» українського суспільства, зростання злочинності, зневагу між громадянами за мовними, релігійними чи іншими ознаками — спрямовані на деморалізацію українців.

«Автори подібного контенту переслідують такі завдання: деморалізація громадян, підштовхування їх до бездіяльності в справі оборони України — тобто не мобілізуватися, не донатити, не довіряти владі, максимально ховатися від повномасштабної війни та необхідності брати в ній участь в тій чи іншій формі. І, відповідно, це провокування максимальної кількості штучних чи не зовсім розколів у суспільстві, внутрішніх конфліктів, як-от за лінією цивільні — військові, влада — громадяни, громадяни різних категорій і груп», — розповідає Жуков.

Антизахідна риторика в рекламі, наприклад, просуває меседжі про претендування сусідів України на її території. Найбільше таких фейків про Польщу, але є і про Угорщину чи Румунію.

Дослідники виявили, що після атаки ХАМАС на Ізраїль у жовтні торік з’явилося більше повідомлень, звернених одночасно до українців та ізраїльтян. У першому випадку контент відображає тезу про те, що через ескалацію в Газі США припинять допомагати Україні, а спрямують всю підтримку Ізраїлю. Паралельно з аналогічних сторінок поширювалася реклама для ізраїльських користувачів, але вже з іншою думкою: мовляв, Україна перетягує на себе всю військову допомогу. Тож, дійшли висновку аналітики, Москва намагається посварити не лише українців між собою, а й зіпсувати відносини між різними країнами та народами.

Приклади російської пропаганди в рекламі у Facebook

Приклади російської пропаганди в рекламі у Facebook © Скриншот / spravdi.gov.ua

Про те, що в полі зору росіян не лише український сегмент соцмережі, каже і дослідник у Digital Forensic Research Lab Роман Осадчук. «Усі ці кампанії показують одну річ: росіяни моніторять медійний простір всіх країн, які таргетують, включаючи Україну, Європу і Сполучені Штати», — зазначає експерт.

Він згадує, що наступного дня після скандалу в прямому ефірі, коли нардепка Інна Совсун розплакалася через слова ексзаступниці міністра оборони Ганни Маляр, з’явилася відповідна реклама на платформі Meta.

Сторінки-клони та «французький мультфільм»

Заступник директорки Центру демократії та верховенства права, головний експерт із медійного права й модерації контенту в соціальних мережах Ігор Розкладай зауважує, що Росія знайшла спосіб обійти обмеження і запускає дезінформаційну рекламу за допомогою нової ботоферми, яку поки що не вловлює система. Українським фахівцям доводиться в ручному режимі регулярно надсилати Meta такі публікації. До того, як пости видалять, вони встигають наростити охоплення і назбирати реакцій.

Серед трендів — поява клонів сторінок військових і волонтерів, від імені яких просять гроші начебто на благодійність. Також почастішали випадки реклами, орієнтованої на поляків, які, за словами експерта, реагують на фейки так само емоційно і зі «зрадою», як і українці.

Крім того, у досліджуваний період РФ вдавалася до мімікрії під українські медіа і навіть створила фантомне інтернет-видання «Пульс України».

Окрему увагу аналітики приділили псевдофранцузькому мультфільму, з якого, за їхніми словами, «стирчать російські вуха». Більшість серій відтворюють наратив про «зовнішнє управління», восени сюжет був пов’язаний із темою мобілізації.

Псевдофранцузький мультфільм з антиукраїнськими меседжами

Псевдофранцузький мультфільм з антиукраїнськими меседжами © Скриншот Media Center Ukraine — Ukrinform / Youtube

Підробні оголошення інколи запускають від імені нібито офіційних структур. Одна з найцинічніших реклам, яку виявив моніторинг, стосується так званої чорної трансплантології дітей. Фейкова пам’ятка від буцімто міжнародної організації розповідає, як уникнути викрадення дитини на органи. Як пояснює Ігор Розкладай, вочевидь, ця публікація призначалася мешканцям прифронтових територій, де тривала евакуація. Таким чином, додає аналітик, Росія відпрацювала трек протистояння між військовими та цивільними, намагаючись зобразити українських бійців як загрозу для українських дітей, яких нібито продають «чорним трансплантологам».

Мовна тема все ще лишається інструментом кремлівської пропаганди. Розкладай зауважує, що Росія веде «гру за обидві команди». Тобто одні сторінки пишуть про буцімто дискредитацію російськомовних в Україні, інші закликають депортувати всіх, хто спілкується російською. «Як задумують автори контенту, ймовірно, за допомогою таких протилежних повідомлень має зростати рівень напруги, недовіри, конфліктності», — додає експерт.

Карикатури та шахраї

Медіаекспертка, авторка антифейкового проєкту «НотаЄнота» Альона Романюк зазначає, що Росія не змінює своїх підходів: апелює до емоцій і використовує всі «тріщини, що є в українському суспільстві». Експертка звертає увагу на карикатури, які щодня малюють чи не в «промислових масштабах». Головного героя — українця — зазвичай зображують із чубом і в шароварах.

Для привернення уваги, зауважує медіаекспертка, потрібен емоційний меседж, чого і досягає РФ за допомогою карикатур. Поки читач роздивляється зображення, яке його зачепило, алгоритм фіксує це і надалі пропонуватиме схожий контент.

Підозріла реклама у Facebook також загрожує втратою персональних даних і навіть коштів. По-перше, пояснює Романюк, шахраї в рекламі можуть обіцяти грошові виплати від буцімто міжнародних організацій чи банків. Однак, перейшовши за покликанням на сайт, користувач ризикує передати зловмисникам особисту інформацію.

По-друге, шкідливий контент створюють за допомогою штучного інтелекту. Наприклад, у реальному відео з українського телеканалу за допомогою технологій змінюють голос ведучого і пропонують «чудо-ліки» від різних захворювань.

Романюк додає, що деякі сторінки розкручують лише для того, щоб виявити патріотично налаштовану, але недостатньо медіаграмотну і вразливу до фейків аудиторію. У цьому контексті — вірусні публікації у Facebook із закликами на кшталт «У вас немає серця, якщо ви не поставите лайк». На супроводжувальній фотографії — діти, військові, тварини…

На брифінгу зазначають, що російська реклама у Facebook загрожує не лише відвертою брехнею, а й збором даних із розвідувальною метою. Наприклад, пост може спрямовувати на чат-бот у Telegram і запрошувати під виглядом скарг інформацію про українських військових чи держслужбовців.

Як виявити фейк

Згідно з дослідженням, ознаками фейкових сторінок, які мають викликати підозру, є:

беззмістовні назви, вочевидь згенеровані автоматично;
фото профілю або відсутнє, або використано зображення фотомоделі чи пейзаж;
використання довільних характеристик в описі профілю сторінки (Музикант/ Гурт, Танцюрист, освітній сайт, Ресторан, Нерухомість);
відсутність інших публікацій, окрім рекламних;
час створення сторінки — напередодні першої рекламної публікації.
Експерти закликають українців дотримуватися медіагігієни. Зокрема, не переходити за підозрілими посиланнями, не поширювати під впливом емоцій дописи, «чистити» свої підписки й аналізувати будь-який оплачений контент у соцмережах.

Вгору